Юмористические стихи. Страница 1

Имя Питера Хэйна (1905-1996) широко известно не только на его родине в Дании, но и по всей Скандинавии и во многих англоязычных странах. Такая популярность неудивительна: XX век вряд ли насчитает много людей, в которых счастливо уживались поэт, романист, эссеист, художник, архитектор, математик и инженер-изобретатель и которые к тому же сумели во всех этих ипостасях вести себя талантливо. Наибольшую славу П. Хэйну принесли его короткие стихи — груки. Именно за них он трижды был выдвинут на Нобелевскую премию. П. Хэйн начал писать их во время нацистской оккупации Дании. Груки скоро стали своеобразной подпольной литературой: оставаясь непонятными для немцев, они дали датчанам возможность говорить друг другу о том, что их действительно волновало. Эта игра в двусмысленность сохраняется и в груках, написанных после войны. Создатель кибернетики Н. Винер, большой почитатель таланта П. Хэйна, особенно выделял эту черту: «Пит Хэйн большой мастер эпиграммы. Его следует читать по крайней мере на двух уровнях — внешнем и более глубоком. И в том и в другом случае они вызывают во мне восхищение. Какое богатство значительных мыслей заключено в них!»

В этот сборник вошли лучшие стихотворения и песни Леонида Филатова, а также его точные и смешные пародии. А еще сказки в стихах: побивший все рекорды по популярности хит «Про Федота» и «Любовь к трем апельсинам», не менее живая и остроумная сказка. Оформлена книга рисунками Владимира Гальдяева, замечательного художника, влюбленного в творчество Филатова.

Книга для непослушных детей и их родителей. Послушным детям читать тоже можно.

У відомій бурлескно-травестійній поемі класика української літератури І. П. Котляревського (1769-1838) відворено широку картину життя і побуту всіх верств суспільства кінця XVIII – початку XIX ст.

Ироническая поэма с приложениями.

Свои стихотворные фельетоны Дмитрий Быков не спроста назвал письмами счастья. Есть полное впечатление, что он сам испытывает незамутненное блаженство, рифмуя ЧП с ВВП или укладывая в поэтическую строку мадагаскарские имена Ражуелина и Равалуманан. А читатель счастлив от ощущения сиюминутности, почти экспромта, с которым поэт справляется играючи. Игра у поэта идет небезопасная – не потому, что «кровавый режим» закует его в кандалы за зубоскальство. А потому, что от сатирика и юмориста читатель начинает ждать непременно смешного, непременно уморительного. Дмитрий же Быков – большой и серьезный писатель, которого пока хватает на все: и на романы, и на стихи, и на эссе, и на газетные колонки. И, да, на письма счастья – их опять набралось на целую книгу. Серьезнейший, между прочим, жанр.

СЛОВО ВІД АВТОРА Шановні і дорогі мої друзі! Книга - Планета ікс, яка лежить перед вами, це моя сьома книга поезії. Вона написана не лише для українців, а для всіх тих, хто любить Україну. Ні! Я не націоналіст, але свій народ люблю більше від іншого, бо це мій народ, який мене народив, який мені передав свою генетичну пам’ять, досягненнями якого я пишаюсь. І моя любов до народу, це як відзнака моєї вдячності. Бо, як говорив наш великий пророк Т.Г Шевченко: Нема на світі України, немає другого Дніпра . Але, це не значить, що я не шаную і не поважаю інші народи світу і їх культурне надбання тільки тому, що вони мають різні з моїм народом відтінки, інший мовний та релігійний бар’єр, бо, вважаю, що кожна нація і кожна людина має право на своє самовизначення, тобто на свою власну думку, якою б вона не була, якщо вона не принижує гідності людей іншої національності та іншого віросповідання, хоч я за єдину віру у всьому світі, так як єдина віра, це єдиний Бог-Творець, який об’єднує всі народи світу. А то, як подивитися зі сторони, то ніби Богів було багато і що не знаєш, якому Богу молитися і коли відзначати дату його народження, так як євреї, католики і християни справляють Пасху в різний час, що в якійсь мірі налаштовує віруючих задуматись над тим, чи таке може бути насправді, адже Творець Світу був один і в той же час його день народження всі релігії відзначають в різний час? Але це інша тема про яку ми поговоримо в інший час. А тепер про книгу. Все, що я написав в даній книзі, я адресую тобі, мій народе, хоч і не упевнений, що все написане сприйметься однозначно, так як у багатих одна думка, а в бідних інша. І це цілком закономірно, як і судження про християнство, або якусь іншу релігію, скажемо, мусульманство. Отож і судження про мою творчість буде неоднозначним. До цього потрібно бути підготовленим, а оскільки я людина похилого віку, то часу для викладання своїх думок-переконань залишається обмаль, тому приходиться дещо поспішати, щоб встигнуть викласти свої думки на тому рівні, на якому вони визріли і закарбувались в моєму розумі. Тому вирішив друкувати все, що я думаю, так, як я це розумію, а вам надаю право судити про мої думки з позиції свого бачення.

Три иронически-абсурдистские произведения, сочинённые Борисом Гребенщиковым в соавторстве с Арменом Айрапетяном.