Юмор. Страница 128

В детском доме он был моим личным демоном. Вступив во взрослую жизнь, я верила, что больше мы не встретимся. Но стоило устроиться в охранное предприятие программистом, я увидела ЕГО. Мой ненавистный враг – лучший боец ЧОПа «АРТ-Охрана». Понимая, что выхода нет, я решила игнорировать Громова. Только вот наглец не дает прохода, обещая устроить ад на земле.

До вашої уваги, читачу, книга «Лицарі та інші організми», котра є третім (і останнім) томом тритомного так званого Терентопського «епосу» (або Терентопських хронік) із загальною назвою «Яйцепос», одного з найтаємничіших, найзагадковіших, найсекретніших сучасних письменників – Дюка Бруньки. У британців є епос про короля Артура й лицарів Круглого Столу; у германців – про королевича Зиґфріда й нібелу­нґів; у ірландців – про героя Кухуліна й уладських витязів; у французів – про графа Роланда й лицарів Карла Великого, і таке інше й тому подібне. Багато країн і народів мають свої власні героїчні та чарівні епоси. А харків’яни свого власного харківського епосу не мають. От на ґрунті «квасного харківського патріотизму» таємничий Дюк Брунька і спробував ушкварити, аби Харків у цьому аспекті не пас задніх, якщо не чисто харківський, то хоча б поблизухарківський сучасний «чарівно-лицарський епос». Ця (у позитивному сенсі слів) химерна, бешкетна, курйозна, божевільна писацька витівка адресована людям хорошим (добрим, щиросердним, веселим, справедливим, порядним…), віком від середнього шкільного (13 +) до пенсійного включно, читачам із добрим почуттям гумору, що цінують мистецьку оригінальність та дотепність; зокрема таким, що люблять Харків, та бажають дізнатися про нього більше. (А от людям поганим – підлим, брехливим, злим, підступним, жорстоким, несправедливим… – читати цю книгу суворо забороняється, а якщо вони порушать заборону і намагатимуться читати, то на них впаде прокляття автора). Цей твір є зухвалою сумішшю із пародійного лицарського роману, іронічного міліцейського детективу, сучасної веселої чарівної казки, кумедного авторського екзистенціалізму та забавного довідника з харковознавства. Втім, ці писання здатні читачів не лише повеселити і забавити, але й дещо розширити їхні ерудицію та світогляд, а можливо, і спонукати замислитися про речі важливі і корисні. 

Спокойная жизнь бывшего теннисиста и действующего тренера Ивана разбилась о лося. Неведомым силам было угодно даровать ему перерождение в китайского паренька в сонной китайской деревеньке. Букет очень интересных родственников, грозный китайский экзамен Гаокао и десятки гектаров полей остались позади, а впереди – учеба в престижном университете Цинхуа и новые знакомства.

Сонный городок Большое Брюхо взбудораживает пост в соцсети, в котором говорится, что миллионер Купцов пятого июля раздарит жителям два миллиона долларов. Пенсионеры уверены, что деньги должны достаться им, поскольку много лет назад, по слухам, отец Купцова разворовал пенсионный бюджет. Бывшие зеки уже готовят дерзкое ограбление, а Антон Цаплин уверен, что деньги нельзя брать из соображений человеческой гордости. Но никто не знает, что эти миллионы уже поделили между собой начальник полиции и губернатор области, и горе тому, кто станет у них на пути. Но что, если этот пост в соцсети является лишь отвлекающим маневром для куда более серьезных целей? Что, если все жители Большого Брюха окажутся марионетками в руках хитрого человека, которым движет только желание мести?

Свекровь свалилась как снег на голову… – Добро пожаловать, "мама"… А вы к нам надолго? Ах, на неделю! Ладно, все вместе это как-нибудь переживём. Или кто-то всё-таки… нет?! ______ – И что же Маша собирается сделать? – Она собирается меня… убить! Я своими ушами это слышала, сынок. – Значит так, – чеканит жестко Саша. – Я спрошу сейчас у Маши. И у меня нет никаких сомнений, что она опровергнет твои слова. И когда это произойдет, ты, мама, отправляешься жить в какой-нибудь отель. Я тебя безусловно люблю, но ты перешла все границы. Маш? – обращается ко мне спокойно муж. – Саш… Я действительно это говорила. Ну, то что хочу убить свекровь. Но я всё тебе могу объяснить, – торопливо заканчиваю, когда его челюсть плавно отъезжает вниз. **** ХЭ будет для ВСЕХ ;) 18+ из-за ненормативной лексики (очень мало) и упоминания распития алкогольных напитков.

Я был демоном и считал, что люди всегда заслуживают свои беды. Потому что с любой ситуацией можно справиться и без нашей помощи. Кажется, стоило поменьше трепаться о своих соображениях коллегам! На пятисотлетие опыта я получил четыре года человеческой жизни, чтобы показать всем, как надо. Но оказался в теле трёхсоткилограммовой тётки со слоновьей болезнью! Мои ноги такие огромные, что нереально даже встать с кровати. Только хрена с два меня это остановит. Я пойду на ток-шоу и вылечу эту развалину! Потому что только люди умеют исключительно ныть...

Таисия Цветкова, 32-летний бухгалтер, и рыжий кот Персик снова попадают в невероятные приключения! Три ироничные детективные истории о том, как обычная диета превращается в расследование, сметана становится уликой, а бухгалтерская отчетность оживает самым неожиданным образом. Мария Марцева в лучших традициях Дарьи Донцовой создает легкие, юмористические детективы, где каждая бытовая ситуация может стать началом увлекательного расследования. Острые диалоги, неожиданные повороты сюжета и добрый юмор – идеальное чтение для поднятия настроения! Присоединяйтесь к приключениям самого обаятельного дуэта сыщиков в современной российской литературе! Иллюстрации автора.

Сначала он принял меня за горничную. Потом – за уборщицу. В его глазах у меня просто завидный карьерный рост намечается! О том, что я успешный финансовый директор, он не догадывается. Ну что ж… у каждого свои недостатки. А так-то мужчина он харизматичный и весьма интересный. Хм, а, может, взять босса в хорошие руки?

До вашої уваги, читачу, книга «Чудотворці та інші суб’єкти», котра є другим томом тритомного так званого Терентопського «епосу» (або Терентопських хронік) із загальною назвою «Яйцепос», одного з найтаємничіших, найзагадковіших, найсекретніших сучасних письменників – Дюка Бруньки. У британців є епос про короля Артура й лицарів Круглого Столу; у германців – про королевича Зиґфріда й нібелу­нґів; у ірландців – про героя Кухуліна й уладських витязів; у французів – про графа Роланда й лицарів Карла Великого, і таке інше й тому подібне. Багато країн і народів мають свої власні героїчні та чарівні епоси. А харків’яни свого власного харківського епосу не мають. От на ґрунті «квасного харківського патріотизму» таємничий Дюк Брунька і спробував ушкварити, аби Харків у цьому аспекті не пас задніх, якщо не чисто харківський, то хоча б поблизухарківський сучасний «чарівно-лицарський епос». Ця (у позитивному сенсі слів) химерна, бешкетна, курйозна, божевільна писацька витівка адресована людям хорошим (добрим, щиросердним, веселим, справедливим, порядним…), віком від середнього шкільного (13 +) до пенсійного включно, читачам із добрим почуттям гумору, що цінують мистецьку оригінальність та дотепність; зокрема таким, що люблять Харків, та бажають дізнатися про нього більше. (А от людям поганим – підлим, брехливим, злим, підступним, жорстоким, несправедливим… – читати цю книгу суворо забороняється, а якщо вони порушать заборону і намагатимуться читати, то на них впаде прокляття автора). Цей твір є зухвалою сумішшю із пародійного лицарського роману, іронічного міліцейського детективу, сучасної веселої чарівної казки, кумедного авторського екзистенціалізму та забавного довідника з харковознавства. Втім, ці писання здатні читачів не лише повеселити і забавити, але й дещо розширити їхні ерудицію та світогляд, а можливо, і спонукати замислитися про речі важливі і корисні.

Лиза уже несколько лет живёт в режиме жесткой экономии, так как они с мужем собирают деньги на квартиру, и вот наконец-то их мечта осуществилась! Квартира куплена, но супруг просит ещё немножко ужаться, подумать о будущем, поэкономить для будущих детей! Но Лиза случайно выясняет, что к приобретённой квартире она никакого отношения не имеет, что муж попросту использовал её. К счастью, деньги, которые Лиза уже считала безвозвратно утерянными, удалось вернуть с помощью пары юристов, но куда теперь деваться самой Лизе? Она понимает, что муж будет стараться до неё добраться и вернуть деньги, которые уже привык считать своими. Выход один – уехать в старый фамильный деревенский дом, про который её почти бывшему супругу ничего не известно! Кто бы мог подумать, что именно там Лиза найдёт и себя саму, и место, где ей комфортно, и людей, с которыми ей хорошо и спокойно, и даже котёнка Мамая. А ещё – соседа с таксой и отвратительным характером, с которым они сходу не поделили общий забор…

Борис пыхтит от вожделения. Над ним, в акробатической стойке, замерла фитнес тренерша. Напряженные руки слегка дрожат, поддерживая на весу стройное молодое тело с раздвинутыми в шпагате ногами. – Ну, иди же ко мне, моя куколка… – от волнения шепелявит мерзавец. Ненавижу, когда меня в чём-либо превосходят. Кристина не только забрала моего мужа. Она покусилась на чувство моего достоинства. Шальная мысль закрадывается в голову. "Интересно, а в темноте она так сумеет?!» Мысль только пришла, а рука уже давила на выключатель. Свет погас. Быстро исчезаю в тёмном коридоре. Слышу за спиной звериный вой ненаглядного и визг его «Барби». Злорадно ухмыляюсь. Талант акробатки явно преувеличен. Резьба в темноте неудачно сорвана. А болт, судя по крикам Борюсика, безжалостно сломан.

До вашої уваги, читачу, книга «Страховиська та інші громадяни», котра є першим томом тритомного так званого Терентопського «епосу» (або Терентопських хронік) із загальною назвою «Яйцепос», одного з найтаємничіших, найзагадковіших, найсекретніших сучасних письменників – Дюка Бруньки. У британців є епос про короля Артура й лицарів Круглого Столу; у германців – про королевича Зиґфріда й нібелу­нґів; у ірландців – про героя Кухуліна й уладських витязів; у французів – про графа Роланда й лицарів Карла Великого, і таке інше й тому подібне. Багато країн і народів мають свої власні героїчні та чарівні епоси. А харків’яни свого власного харківського епосу не мають. От на ґрунті «квасного харківського патріотизму» таємничий Дюк Брунька і спробував ушкварити, аби Харків у цьому аспекті не пас задніх, якщо не чисто харківський, то хоча б поблизухарківський сучасний «чарівно-лицарський епос». Ця (у позитивному сенсі слів) химерна, бешкетна, курйозна, божевільна писацька витівка адресована людям хорошим (добрим, щиросердним, веселим, справедливим, порядним…), віком від середнього шкільного (13 +) до пенсійного включно, читачам із добрим почуттям гумору, що цінують мистецьку оригінальність та дотепність; зокрема таким, що люблять Харків, та бажають дізнатися про нього більше. (А от людям поганим – підлим, брехливим, злим, підступним, жорстоким, несправедливим… – читати цю книгу суворо забороняється, а якщо вони порушать заборону і намагатимуться читати, то на них впаде прокляття автора). Цей твір є зухвалою сумішшю із пародійного лицарського роману, іронічного міліцейського детективу, сучасної веселої чарівної казки, кумедного авторського екзистенціалізму та забавного довідника з харковознавства. Втім, ці писання здатні читачів не лише повеселити і забавити, але й дещо розширити їхні ерудицію та світогляд, а можливо, і спонукати замислитися про речі важливі і корисні.